Меню сайту
Календар
Наше опитування |
Проблеми та взаєминиСтарші
й молодші діти в родині.
У тих родинах, де двоє та більше
дітей, вони навчаються протистояти труднощам швидше, ніж єдина «оранжерейна
квітка», яку всі захищають від бур і потрясінь. Дошкільники часто симпатизують тим, хто має потребу в
їхньому захисті й заступництві: відомо, яку ніжність діти проявляють до зовсім
маленьких дітей. У родині, де кілька дітей, створюються більш сприятливі умови
для виникнення симпатії та любові між братами й сестрами, а на їхній основі —
і дружби. Старші й молодші діти багато часу проводять разом. Старші зазвичай захищають,
допомагають молодшим: гуляють із ними, читають їм казки. У малят же рано
розвивається звичка ділитися переживаннями з братом і сестрою, уміння
поспівчувати іншим. Але не завжди в родинах, де двоє й більше дітей,
сестри й брати дружні та проявляють симпатію одне до одного. Трапляється й так,
що між ними, хоча й нечасто, виникає ворожість. І причиною цього найчастіше
буває неоднакове ставлення батьків до старших і молодших дітей. Подеколи з народженням другої та третьої дитини батьки
зосереджують усю свою увагу й любов на маляті, забуваючи, хоча й ненадовго,
про старших дітей. Але й цього періоду може
вистачити, щоб між батьками та старшими дітьми (а це, як правило, дошкільники)
виникла відчуженість або,, що ще небезпечніше,— озлобленість старших дітей до
малюка, «який відібрав» у них любов і ласку батьків. Для того щоб батьки, нарешті, згадали та звернули на
них увагу, старші діти здатні на все: «на зло» галасують у той час, коли
молодші сплять, вередують, упираються, не бажаючи підкорятися вимогам дорослих. Батьки
не повинні забувати, що старші діти, хоча вони й не такі безпомічні й
слабенькі, якими завжди здаються малята, так само потребують пестощів, участі
й уваги. Виховуючи молодшу дитину, неодмінно слід висувати до
неї вимоги відповідно до її справжнього віку. Часто до старших і молодших
дітей батьки ставляться, самі не помічаючи цього, неоднаково: старшому часом
дістається менше батьківської ласки, до нього нерідко висувають більші вимоги.
А молодший довше за потрібне залишається «ще маленьким»*. І якщо старшим, як
правило, наша підвищена вимогливість піде на користь у майбутньому житті, то
молодших ми самі, не бажаючи того, псуємо. Психологічні дослідження
показують, що старші діти в родині частіше виростають більш вольовими,
самостійними, а молодші й тим більше єдині — більш нервовими, розпещеними,
безвільними. Особливості положення
старших і молодших дітей у родині подано в таблиці. Важливо регулювати опіку старших дітей над молодшими —
поступово з віком вона має, природно, слабшати, інакше надмірна опіка
гальмуватиме розвиток активності й самостійності в молодших і може викликати,
як ми нерідко спостерігаємо це, своєрідну форму тиранства малюка над старшим
братом або сестрою. Для того щоб у старших дітей
після народження малюка не з'явилося ворожості до нього, батькам слід
заздалегідь підготувати їх і бути дуже уважними в розподілі своєї любові між
старшими дітьми й молодшими. Щоб
дітям не було кривдно підготуйте старшу дитину до народження
молодшої. Поясніть, що її не будуть любити менше, коли з'явиться новий член
родини. Не дратуйтеся на прохання старших дітей побути з
ними.
Кілька днів на тиждень перед сном приділяйте час розмові зі старшою
дитиною. Це дасть їй упевненість у батьках: вони її не забули, вони вислухають
її проблему і підкажуть рішення. Намагайтеся більше часу проводити всією родиною.
Уважно
прислухайтеся до скарг дитини. Як
помирити дітей Пам'ятайте,
що в конфлікті майже завжди винуваті обидві дитини. Знайдіть для дітей спільне
хобі. Це може бути все що завгодно — від спорту до колекціонування.
Створіть атмосферу, коли діти можуть побалакати відверто.
|