Ми живемо в незалежній і суверенній країні. Але шлях до нашої незалежності був дуже довгим і тернистим. Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які намагалися відродити незалежну соборну українську державу.

Лунає пісня солов’їна

І вітер виє степовий

Моя соборна Україна

Знов зустрічає день новий

Такими словами Довгаль Валерія розпочала свято, яке проходило в бібліотеці- філії с.Борове. Зібралися тут читачі бібліотеки, щоб згадати той день 22 січня 1919 року, коли було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що було першим кроком до об'єднання українських земель. Саме тому ми відзначаємо 22січня як День Соборності України. Ведучі заходу Матохнюк Катерина та Догаль Анастасія розповідали про тернистий шлях, яким ішов український народ, як боролися українці за єдину соборну вільну та незалежну Україну.

На святі звучали також вірші про Україну, про любов українців до своєї Вітчизни, про символи держави-герб, прапор та гімн, про неподільність, України, які декламували Довгаль Микола, Третина Анастасія, Єремейчук Віктрія, Єремейчук Іван, Довгаль Іванка, Кульпач Михайло, Єремейчук Інна.

Акт злуки-омріяна зоря державності. Саме тому в ці дні скрізь звучать щирі і сердечні вітання із днем Соборності України, знаменною подією в історії нашої державності. І нашому українському народу, як і нашій Україні, жити і процвітати у віках.

Валентина Довгаль.